Сакаґучі Анґо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сакаґучі Анґо
坂口 安吾
Ім'я при народженніСакаґучі Хейґо
Народився20 жовтня 1906(1906-10-20)
Ніїґата, Японія
Помер17 лютого 1955(1955-02-17) (48 років)
Кірю, префектура Ґумма
Країна Японія
 Японська імперія
Національністьяпонець
Діяльністьписьменник, прозаїк-романіст, сценарист, критик
Alma materуніверситет Тойо
Мова творівяпонська
Жанресеїст, романіст
БатькоСакаґучі Ніїчіро
Брати, сестриKenkichi Sakaguchid
У шлюбі зКаджі Мічійо
ДітиСакаґучі Цунао
Нагородитаємничі письменники Японії
CMNS: Сакаґучі Анґо у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Сакаґучі Анґо (яп. 坂口 安吾, Sakaguchi Ango, 20 жовтня 1906 — 17 лютого 1955) був японським есеїстом, письменником коротких історій і романів. Його справжнє ім'я Сакаґучі Хейґо (яп. 坂口 炳五, 'Sakaguchi Heigo').

Біоґрафія

[ред. | ред. код]

Сакаґучі народився в Ніїґаті, він був частиною групи молодих японських письменників, які стали відомими в післявоєнні роки, коли Японія зазнала поразки в Другій світовій війні. Сакаґучі Анґо був пов'язаний з Бурайха, або «декадентською школою» (無頼派 бурайха, школа безвідповідальності та декадансу), що позначала групу розпусних письменників, які висловлювали свою безцільність і кризу ідентичності Японії після Другої світової війни.

У 1946 році він написав своє найвідоміше есе «Даракурон» («Дискусія про декаданс»), в якому досліджував роль бушідо в часи війни.[2] Вважають, що він вважав повоєнну Японію декадентською, але більш правдивою, аніж Японія часів війни, побудована на таких ілюзіях, як бушідо. (Сам твір не висуває жодних претензій щодо значення декадансу).

Анґо народився в 1906 році й був 12-ю дитиною з 13-ти. Він народився в Японії в часи постійних війн. Його батько був президентом ґазети Ніїґата Шімбун (Niigata Shimbun), політиком і поетом.[3]

Анґо хотів стати письменником уже в 16 років. У 17 він переїхав до То̄кьо̄ після того, як ударив учителя, який спіймав його за прогулами. Його батько помер від раку мозку наступного року, залишивши його родину з величезними боргами. У 20 років Анґо рік викладав на заміні. Він активно захоплювався буддизмом і відвідував університет Тойо, щоби вивчати індійську філософію, його закінчив у віці 25 років. Протягом усієї своєї студентської кар'єри Анґо був дуже відвертим у своїх думках.

Після закінчення навчання він написав різні літературні твори, отримавши похвалу від таких письменників, як Шін'їчі Макіно. Його літературна кар'єра почалася приблизно в часи японської експансії до Манджурії. У 27 років він познайомився і подружився з Цунеко Ядою. Його мати померла, коли йому було 37 років, у розпал Другої світової війни. Він роками боровся за визнання як письменник, поки нарешті не здобув його своїми творами «Особистий погляд на японську культуру» у 1942 році і ще раз з «Про декаданс» у 1946 році.

У 1947 році Сакаґучі Анґо написав іронічну містику про вбивство Furenzoku satsujin jiken («Інцидент несерійного вбивства», за яку він отримав нагороду таємничих письменників Японії в 1948 році. Коли Анґо було 48 років, його дружина, Каджі Мічійо, народила дитину. Пізніше Сакаґучі помер від аневризми мозку у віці 48 років у 1955 році в Кірю, Ґумма .

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Sakaguchi, Ango; Lippit, Seiji M. (1986). Discourse on Decadence. Review of Japanese Culture and Society (англ.). 1 (1): 1—5. JSTOR 42800058. Процитовано 13 січня 2023.
  3. ↑ Dorsey, James; Slaymaker, Douglas (2010). Literary Mischief: Sakaguchi Ango, Culture, and the War (англ.). Lexington Books. ISBN 978-0-7391-3866-3.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сакаґучі_Анґо